Він знайшов свою дружину, коли йому було тридцять років. До того ніяк не міг знайти жінки, що підходила йому. Скільки не шукав, а не та. Його матір пробувала з ним розмовляти на цю тему, але нічого в них не получилось. І тут він таки познайомився з Оленою.
Його матір була дуже рада, що це таки трапилось. Дівчина була хороша, ввічлива, мила, ставилась до свекрухи і майбутнього чоловіка з повагою, зло слова й не скаже на перший погляд. Також вміла постояти за себе, що дуже вразило свекруху. Він розповідав матері про Олену з закоханими очима і палючим серцем. Люба жінка раділа, бо її син нарешті знайшов ту саму. В них була справжня гармонія, справжні почуття і любов, але після одруження все стало інакше…
Коли його мати знайомилася зі сватами, то на перший погляд, їй здалось, що вони хороші люди. Щирі такі і милі. Весілля відсвяткували чудово і пара з’їхалась. Мати вже почала очікувати внуків, як з кожним місяцем молоді сварилися все частіше. Вона мовляла, що це просто початок сімейного життя, таке буває, це не страшно.
Але через пів року її син прийшов до неї зі словами:
— Олена мене вигнала з будинку, можна в тебе, мамусю, переночувати?
— Звісно, проходь.
Пройшло декілька днів, як вони все ж помирились. І син знову поїхав жити до дружини.
Проте не пройшло й місяця, як така ситуація повторилася знову і з кожним разом вона повторювалась частіше.
Незабаром молоді сказали, щоб бабуся очікувала внуків. Жінка зраділа і надіялась, що після цього вони перестануть сваритися і наступить щасливіший період їхніх стосунків. Але син знову стояв на порозі материного будинку…
Матір чоловіка уже не витримала. Запросила подружжя в кімнату і вирішила з ними все обговорити. Спочатку вона почала говорити, як мати щасливу сім‘ю і менше сваритися, але невістка не збиралася це слухати, тому встала і пішла геть.
Після того, вона чомусь порадила сину, щоб він розлучився з Оленою. Вона сказала, що він просто буде допомагати їй з сином і давати аліменти, бо інакше їхні стосунки можуть стати ще гіршими.
Син уже давно думав про розлучення, а коли йому це порадила мати, то він таки остаточно вирішив розлучитися.
Тоді ж він розповів дружині, що подав на розлучення. Не пройшло й дня, як тепер Олена стояла на порозі свекрухи:
— Скажіть щось синові, хай він добре подумає, будь ласка, скажіть щось йому, нехай не руйнує нашу сім‘ю! – благала вона.
— Я сама йому сказала про розлучення. – відказала свекруха.
— Ви?! Навіщо?! Получається, це ви зруйнували нашу сім‘ю?! Ви у всьому винні! – розгнівалася Олена і пішла геть.
Зараз свекруха думає, чи справді не помилилась сказавши синові про розлучення. Їй їх шкода, видно, що вони кохають одне одного, але зжитися ніяк не можуть.
А що ви скажете? Свекруха правильно порадила синові чи ні?
