Дізналась, що мій син покинув вагітну дівчину. А я заплатила її адвоката.
Коли мені розповіли, що вчинив мій син, у мене просто земля з-під ніг вибилась. І справа не в соромі, а в тому бідолашному дівчатку, яку я якось бачила вона доставляла піцу на скутері під палючим сонцем, з втомленим поглядом і вже помітним животиком. Ось тоді я й вирішила взяти все у свої руки.
Я постукала до неї у двері у вівторок після обіду. Відкрила вона у робочій формі, з живота вже добре видно, а обличчя таке змучене, що в мене серце защеміло.
Так? сказала обережно.
Я мама того легковажного хлопця, що залишив тебе одну, відразу кажу. Прийшла допомогти.
Очі її одразу наповнились сльозами.
Пані, мені не потрібні зайві проблеми
Я не з проблемами, дитино. Я з рішеннями. Знаєш, хто кращий адвокат у справах сімї у Львові? Я вже внесла за нього аванс. Завтра у тебе консультація, адреса вже є.
Вона стояла, мов вкопана. Я продовжила:
Мій син виріс у моєму домі, але він не засвоїв моїх принципів. Ти отримаєш аліменти на цю дитину, навіть якщо йому доведеться працювати на трьох роботах.
Так і було. Адвокат просто молодець, всю справу витягнув. Коли у мене народилася внучка бо це ж моя внучка, навіть якщо мій син не хоче це визнавати я прийшла до пологового з підгузками, розібраним ліжечком у багажнику і маленькими бодіками.
Пані, не треба було
Треба, перебила її. Я ж бабуся.
Мій син, звичайно, перестав зі мною спілкуватись. Казав, що зрадила його, втрутилась у його життя, все йому зіпсувала. А я відповіла, що своє життя він сам зіпсував, а я просто лагоджу те, що він наробив.
Минуло вже два роки. Та дівчина Марічка, і моя внучка Оксанка вже мешкають зі мною. Вдень я доглядаю за малою, а ввечері Марічка навчається на медсестру. Ми, мабуть, найдивніша, але дуже дружна родина у нашому районі в Києві. Син мені досі не дзвонить, але аліменти 6500 гривень щоразу перераховує адвокат усе контролює.
Вчора, коли я годувала Оксанку з пляшечки, Марічка підійшла і ззаду обійняла мене.
Дякую, мамо прошепотіла.
Мамо.
І я думаю: чи є в нашому житті більший подарунок, ніж знайти дочку й онуку, навіть якщо на якийсь час втрачаєш сина? Буває так, що справжня родина не та, в якій ти народився, а та, яку ти вибираєш і за яку борешся.
Отака ото історія про відповідальність, совість та неочікуване щастя.
