Ми з дружиною пишного весілля не робили. З рідними посиділи в ресторані, та й по тому. Вони нам зробили невеличкий грошовий дарунок, який став фінансовим фундаментом для відкладання на нашу квартиру. Жити з рідними було добре, але все ж, дотримуємось думки, що молода родина має жити окремо.
Пройшло півтора року, з того часу, як ми почали відкладати. В нас вже була повна сума на однокімнатну, але цього було мало, тому що невдовзі у нас буде поповнення в родині. Вирішили взяти іпотеку. Довго ходили обирали, врешті, попалась нам нагода. Дівчина років вісімнадцяти продавала свою двокімнатну квартиру, за ціною однушки. Дуже терміново, тому так дешево. До того ж УВАГА! З новим ремонтом, та повним складом меблів.
Ми приїхали на огляд, але й без нього могли вже вносити кошти на її рахунок. Новобудова, на території свій дитячий садочок, ігрові майданчики, ресторани, спорт зали, школи… Все, що потрібно для зручного життя.
Хоч питання й не тактовне, але напрошувалось з самого початку. Звідки в такої молодої дівчини є квартира, та чому вона в такому поспіху її продає?
Власниця була доглянута, дорого одягнена. Проте мала легкий характер. Довго не задумуючись, вона відповіла, що її таточко, тобто коханець, отримав роботу за кордоном, вона їде з ним, та більше не хоче, щоб подарунки від попередніх залицяльників тягнули її в минуле.
Нічогенькі такі даруночки. Деякі люди за життя не можуть на квартиру заробити, а вона продає її, бо минуле за вісімнадцять років важко згадувати. Ми переглянулись з дружиною, але квартиру таки купили. Такі пропозиції рідко трапляються, гріх не скористатись.
