Дівчата кинули своє життя, яке будували з малечку, та переїхали до села. Батьки відмовились від дочок, навіть змінили замок в квартирі

Дві дівчинки красуні, червонощокі й напрочуд розумні. Батьки натішитись не могли. Були впевнені, що чекає їх щасливе майбутнє. Обидві дівчинки мали густе русяве волосся та голубі, ніби небо очі. Росли стрункими та спритними дівчатами. Все вміли робити, та ніколи не було такого, щоб щось забули, чи не захотіли зробити. Відповідальність в них була закладена з маленького віку.

Закінчили школу Марійка з Сонею з золотою медаллю. Вступили на бюджет до престижних вишів. Марія до медичного вишу на педіатра, а Соня вивчала журналістику. Такі схожі й водночас різні доньки. Хоч сім’я ніколи не знала проблем з грішми, дівчата паралельно пішли працювати. Не витримавши темп роботи та навчання, Марія, до речі, вона на п’ять хвилин старша, вирішила залишити роботу, й присвятити себе повністю навчанню. Все ж, це й правильно. Лікар не має поєднувати свою спеціальність ще з чимось, а має повністю вдатися в справу і вивчити все без якихось нюансів. Лікувати не так і легко, тим паче маленьких діток, які не можуть пояснити де та як в них болить.

Соня продовжувала працювати та навчатися. Часто пропадала зі зв’язку. Пізніше пояснювала це тим, що писала курсові, або доповіді, вимикала телефон, щоб не відвертав уваги. Інколи багато працювала. Це дійсно було так. Батьки тільки дивувались, як дівчина все вспіває.

Батьки ніяк натішитись не могли зі своїх доньок. Тільки от, через свій щільний графік не мали вони особистого життя. Ні подруг, з якими можна сходити на філіжанку кави ввечері, ні хлопців.

Через декілька років менша донька закінчила навчання на журналіста. Влаштувалась на гарну роботу до журналу, який мав міжнародний рівень. Мала там свою сторінку для статей. Марія ще декілька років мала навчатися. Але не так склалося, як гадалося. Одного дня дівчата прийшли в гості до батьків, ті повідомили, що Марія кидає своє навчання, а Соня залишила роботу. “ Ми помилились у виборі свого шляху.», це все, чим вони пояснили свої вчинки. Ця новина шокувала батьків. Весь вечір вони намагались вмовити сестер повернутись. Все ж таки не кожна людина може досягти таких успіхів в житті, як вони. Всі слова були даремні. Наступного дня сестри зібрали свої речі та поїхали до бабці в село. Просто перепочити, та подумати, чим тепер вони хочуть займатися.

Так минув місяць, другий, третій… Сестри допомагали по господарству бабусі, зробили невеличкий ремонт в будинку. Завели кроликів та декілька видів птиці. Побудували теплиці, посадили там овочі, згодом хотіли продавати на ринку. Так крок за кроком дівчата побудували свою маленьку ферму, яка з кожним роком ставала все більшою та приносила більше доходу. Марія з Сонею зустріли хлопців, з якими створили сім’ї, та народили діток.

Мати з батьком були категорично проти такого вибору доньок. Адже гадали, що ті стануть успішними в місті, а не житимуть в якомусь задрипаному селі, звідки раніше так виривались вони. Після останньої розмови про повернення дівчат в місто, мати з батьком змінили замки у квартирі. Оскільки у відповідь отримали тверде “ні. Сказали, що більше не хочуть мати з доньками нічого спільного.

Оцініть статтю
Джерело
Дівчата кинули своє життя, яке будували з малечку, та переїхали до села. Батьки відмовились від дочок, навіть змінили замок в квартирі