Діма був шоkoваний: виявляється дівчина з якою він планував спільне майбутнє і яку так сильно любив була його сестрою

Перед своїм днем народження Таня вирішила познайомити свого хлопця з її батками.Здивуванню Івана не було меж,коли він побачив хто зайшов до будинку
Батько Тані чекав її у дворі на лавці,нервово курячи одну цигарку за іншою. Хоча,знаючи доньку,він сумнівався що ночувати вона буде вдома.Скоріш за все,заночує у своєї подруги дитинства Сашки. Ось і настав той самий час коли Таня мала дізнатись правду.Це мусило рано чи пізно статись,але він навіть не уявляв у якій ситуації він опиниться.
***
Одного літнього вечора,сидівши у з друзями у столичній кафешці він зустрів свою Наташку.Неподалік від хлопців,за сусіднім столиком сиділи дві дівчини. Наташка тоді вразила Івана своєю нереальною красою.Він не вмів фліртувати та в його друга Ромки був до цього хист.Як тільки почув,що його другу сподобалась красуня з чорнявим волоссям відразу взяв діло в свої руки ,і вже за пару хвилин розказав друзям чимало інформації про дівчат.А ще навіть повідомив про те що юні красуні чекатимуть їх завтра о 6 вечора в міському парку.

Рома розказав що дівчина яку вподобав Іван навчалась на театральному,а приїхала в Київ аж з Росії.Вибрала українське місто ,так як тут мала коріння — з України була її бабуся.За часів СРСР родина була депортована.От і Наташка захотіла повернутись у місто про яке так тепло завжди згадувала її бабуся,про місто її молодості,про красу української держави.Здавши всі екзамени Наталя гордо називалась званням студентки!А Ваня лиш радий був,адже тепер то дівчина в яку він закохався з першого погляду залишиться в його місті надовго.Минуло пів року і хлопець повідомив батькам що Наталя буде жити з ним. Мама не порадувалась цій звістці,і була шокована,а батько сприйняв нормально.Свекруха не злюбила невістку,але коли народилось дитя то стала до неї лояльнішою. Але зате внука свого обожнювала.
***

На останньому курсі Наталя все частіше приходила додому пізно,пояснюючи все репетиціями.Іван не раз пропонував забирати її,щоб не ходила ночами сама.Та Наталка лише завжди сміялась і відмовлялась,мовляв «Та ніхто не вкраде мене,не переживай.Але одного вечора дружини досить таки довго не було вдома та Іван вирішив піти за нею в інститут. В актовому залі,де зазвичай проводились репитиції, було пусто.Навколо-тиша.Іван почав бродити інститутськими коридорами з цікавістю розглядаючи стіни з портретами відомих йому акторів.І раптом з сусідньої аудиторії він почув знайомий голос,ба навіть то не був голос,а стогін.Чоловік застиг. Через хвильку,прийшовши до себе,він все таки наважився відкрити двері,і та картина яку він там побачив дотепер свіжа у його пам’яті…
Іван подав на рoзлучення,і попередив Наталю що сина вона не отримає. Перед тим як поїхати у відрядження,сказав їй з’їхати,і щоб ніколи не попадалась на очі..Але повернувшись через 2 тижні побачив що сина вдома немає. Батьки розповіли,що приходив адвокат Наталі і пригрозив розподілом кваритири у суді,в разі якщо не віддадуть невістці сина

– У нас не було вибору, – пригнічено закінчила розповідати мама.

– Чому ви мені ніяк про це не повідомили?

Чоловік відразу кинувся на пошуки сина,та це було марно,Наталі і слід простиг в Києві.Згодом дізнався що виїхала з дитиною у Росію,але невідомо в яке місто. Всі пошуки Івана були марні,він так і не знайшов сина..

***

Пройшли роки. Іван зустрів дуже люблячу,хорошу і ніжну жінку.Тепер на зовнішність Іван не так звертав увагу,як колись. З Олею вони жили прекрасно,одна біда-не могли мати дітей.А потім якось і це сприйняли ,та жінка якось сказала Івану:
– Давай ти знову спробуєш розшукати сина…

Одного дня Оля подзвонила чоловіку і сказала що її брат з невісткою потапили в ДТП і загинули,а її дворічна племінниця у лікарні з важкими травмами. Тоді,навіть не роздумуючи вони вдочерили дівчинку. Дитина росла й не знала, що її тато і мама не рідні. Іван то взагалі мало пилинки не здував з Танюші,що бува дружина вже переживала:»Диви бо розбалуєш на свою голову,що тоді з неї буде?»

– Буде хороша жінка, – усміхаючись, відповідав Іван.

***

І ось дев’ятнадцятирічнарічна студентка Таня перед своїм днем народженням сказала, що хоче познайомити батьків зі своїм хлопцем, який уже закінчив інститут, працює на будівельній фірмі на хорошій посаді і навіть скоро збирається купувати власне житло. Батьків втішило,що людина він вже доросла і самостійна. Дуже хотілося віддати дитину за хорошого хлопця, як кажуть, у надійні руки. Таня, готуючи з мамою на стіл попереджала батків щоб не сильно вони напосідади на її Діму.
За годину до, коли хлопець мав прийти до них, Таня вже крутилася біля дзеркала у новому платті.І ось на порозі з’явився красивий хлопець з букетом,тут то батьки зрозуміли, що не закохатись дівчина просто не могла. Хлопець був спокійним,з батьком вони відразу знайшли спільну мову,розповідав йому про те як йдуть справи у фірмі.І все-таки за столом мама,звичайно, не витримала, щоб не спитати про сім’ю Діми.

Ми з мамою жили в Росії, вона туди приїхала після навчання у Київському театральному інституті, і влаштувалась там у театр. Мама мені багато розповідала про Київ. Після її смеpті я також вирішив приїхати сюди на навчання, хоч для мене це було не так вже і просто. Лежачи перед смертю , мама якось сказала мені , що тут у мене проживає батько. Я хотів його розшукати, але так і не наважився… Але у мене є надія, що я його колись таки знайду.

– Дім,скажи , будь –ласка,а як звали твою матір? – тихо вимовив Іван.

Наталя..

– Боже, Дімкууу, невже це ти? – ледь вимовив Танін тато.

Після цього за столом усі замовкли.

***

…Таня через деякий час плaчучи вибігла зі своєї кімнати. Вона репетувала, що ненавидить батька, який відрікся від свого сина , і що через нього вона втpатила найдорожчу людину у світі.

Я ніколи до вас більше не вернусь – це були останні слова дівчини.

Діма, вибачившись, теж розпрощався зі своїм батьком і мачухою. Він був шокoваний: виявляється дівчина з якою він планував спільне майбутнє і яку так сильно любив була його сестрою.Він навіть не хотів припускатись думки,що б було якби вони переспали..
– Боже, я не думала що колись скажу це,та як же добре, що Таня не є нашою рідною донькою, –повторювала Оля, коли вони з Іваном були тільки самі у квартирі .

– Це ж треба так.. Господь звів, це ніщо інше як доля…

***

Пройшло 6 місяців , Танюша вже стояла у весільному платті. А поряд були щасливі батьки,ніяк не могли налюбуватись красунею-донькою. Вони для неї залишилися такими ж найкращими і близькими, навіть після того, коли вона дізналася , що її мама – це просто тьотя Оля, а тато – дядя Іван, і ,виходить, навіть не рідний дядя. Зате він тепер рідний батько для Діми…

Оцініть статтю
Джерело
Діма був шоkoваний: виявляється дівчина з якою він планував спільне майбутнє і яку так сильно любив була його сестрою