У купе сиділа одна доволі емоційна дама, яка постійно спілкувалася по телефоні зі своїм чоловіком. Вона давала йому розпорядження, що він повинен зробити і навіть часто покрикувала на нього. Звісно, це дратувало усіх присутніх у цьому купе. Не можна було зосередитися на подорожі чи спокої. Я попросила її трохи тихіше виражати власні емоції. Проте дама знаходилася у стані постійної нервозності й ігнорувала мої слова.
У купе перебував ще один пасажир, пан Олег, який спокійно спостерігав за цією ситуацією. Він був старшим чоловіком і виглядав дуже мудрим. Здається, він мав певний план.
Коли дама знову почала сваритися по телефону, пан Олег вирішив втрутитися. Він звернувся до неї з усмішкою на обличчі.
-Дозвольте мені запропонувати вам щось, — звернувся він, знаючи, що повинен здивувати її.
-Що ви хочете? — відповіла дама з недовірою і роздратовано.
-Я хочу запропонувати вам гру, — продовжив пан Олег. — Гра, яка допоможе вам розслабитися і відпочити від турбот. Ви згодні?
Дама на мить замовкла і здивовано подивилася на пана Олега. Здавалося, вона не очікувала такої пропозиції.
-Як саме ця гра працює? — запитала жінка збентежено.
-Дуже просто, — відповів пан Олег. — Ви вимикаєте телефон і віддаєте його мені на деякий час. Потім ви сидите на своєму місці, спостерігаєте за краєвидами за вікном і розслаблюєтесь. Просто насолоджуйтесь моментом.
Дама поглянула на пана Олега, дещо здивована, і, здається, розуміла, що він пропонує добру ідею.
-Добре, — сказала вона нарешті. — Я згодна. І справді, мої розмови не принесли мені жодної радості. Може, це буде добре змінити ситуацію. І вперше за весь час ледь усміхнулася краєчком губів.
Вона вимкнула свій телефон і почала спостерігати за краєвидом за вікном.
За кілька хвилин дама почала відчувати, як нервове напруження поступово спадає. Вона стала спокійною і почала насолоджуватися моментом. Споглядання пейзажу за вікном принесло їй внутрішню гармонію.
Протягом решту поїздки дама була спокійною. Згодом між паном Олегом і цією дамою навіть зав’язалася дружня бесіда. Вона вже насолоджувалася тихою розмовою. В купе враз стало затишно.
На кінцевій станції, коли цій дамі треба було виходити з поїзда, вона звернулася до пана Олега і щиро подякувала йому.
—Ваша гра справді принесла мені спокій, — сказала вона. — Я розумію тепер, як важливо знайти час для себе і насолоджуватися простими речами. Дякую вам!
-Радий, що вам сподобався мій підхід, — відповів пан Олег. — Не забувайте про це і надалі. Життя може бути прекрасним, якщо ми навчимося зупинятися і насолоджуватися моментом.
Так, у купе з нервовою дамою і спокійним паном Олегом відбулося таке спілкування, яке змінило сприйняття світу і підкреслило важливість спокою та самопізнання.
Спробуйте і Ви зіграти в цю гру. Вам це повинно сподобатися!
