Я знала його з дитинства бо ми були сусідами, а його мати — жінка з неймовірною силою духу, завжди надавала мені допомогу та підтримку, які мені так необхідні були.
Час пройшов, і моя родина переїхала в інше місто, але з згодом ми знову зустрілися — цього разу на похоронах матері цього чоловіка. Його матір, Катерина Миколаївна, яка так сильно мені допомогла, пішла з життя, і він залишився сам, не маючи нічого навколо себе.
Так, він був справжнім маминим синком. Його мати, ця сильна та любляча жінка, завжди опікувалась ним, даруючи йому все найкраще. Вона ставала його опорою, підтримкою в будь-яких ситуаціях і виховувала його з найкращими цінностями. Він, звичайно, звик до того, що вона завжди буде там, щоб захистити його від життєвих негараздів.
Але доросле життя прийшло несподівано і занесло його на інші шляхи. Він втратив свою матір — жінку, яка дала йому все, і тепер відчувався позбавленим своєї опори. Життя вимагало від нього приймати важкі рішення, змушуючи стати самостійним і взяти відповідальність за свої дії.
Такий кардинальний поворот в житті побудив його переосмислити свої стосунки з оточуючими і з самим собою. Він зрозумів, що ставши дорослим вимагає більше, ніж просто опіка матері. Це означало навчитися робити власні важливі рішення, знаходити внутрішню силу і самостійно рухатися вперед.
Відбувся процес зміни — з самого маминого синка він перетворився в самостійного дорослого чоловіка. І цей процес став для нього катастрофою. Після пожежі я дізналась як його звати — Давид!
Його гірка пам’ять про матір зіпсувала йому життя. Він постійно згадував, як вона завжди стояла за ним, але з часом пам’ять про неї також ставала для нього наче ніж у серце. Він навіть не міг продати будинок, де вони з мамою жили, а хто пропонував, то сприймав це — як образу і зраду.
Одного печального дня, у ейфорії емоцій і розлючення, він зробив нечуваний крок — спалив рідний будинок, який вважав символом болю та зради. Полум’я швидко охопило будинок, але це було не все. Він втратив своє життя, свою домівку, назавжди знищив зв’язок зі своїм минулим.
Той чоловік, якого я знала з молодості, зник. Залишилася тільки порожнеча і горе, яке більше не мала меж. Як могла така глибока біда зруйнувати людину, яку ми знали? Без мами він не зміг уявити собі життя…