Мене звати Лариса, і я живу у спокійному сільському районі. Останнім часом у мене виникли проблеми з моїми курками, які загинули майже миттєво після того, як я їх годувала. Ця загадкова загибель почала мене турбувати, але я ніколи не була впевнена, що відповідальність лежить на чиїсь плечах.
Я відразу здогадалась, що це Катя отруїла моїх курей, мені стало зрозуміло, що за цим стоїть глибоке неприязненне почуття. Згадуючи минуле, я пригадала, що Катя завжди мала проблеми зі своїми курками. Її птахи не несли яйця так часто, як мої, і це завжди було для неї джерелом роздратування.
Катя завжди порівнювала свої курчата з моїми, і їй завжди здавалося, що мої птахи більш продуктивні. Вона була обдарована сільським господарством і розуміла, що високий виробничий показник курей означає більше яєць для споживачів і більше прибутку.
Це ненависть до моїх курей, які несли яйця вдвічі краще, за неї, привела Катю до заздрощів. Вона не могла прийняти факт, що я мала кращий успіх у птахівництві, і замість того, щоб прагнути вдосконалити свої методи, вона обрала шлях знищення моїх досягнень.
Всі сусіди підозрювали саме її. Також, виявилося, що у Каті були проблеми не тільки з моїми курками, але й з особистим життям. Я чула, що у неї були конфлікти із чоловіком, що викликало ще більше напруження в її житті, а розлучення її добило врешті-решт. Ці проблеми вплинули на її психологічний стан і ставили під загрозу її здоровий глузд.
Вона почувала себе неповноцінною поряд зі мною, оскільки я мала успіхи в птахівництві і підтримку від свого чоловіка. Це зробило її ще більш роздратованою та заздрісною. Я розуміла, що її дії були не тільки наслідком заздрощів до моїх курей, але і виразом її загального незадоволення життям, бо життя без чоловіка — це справжнє горе.
