Христина буде жити з нами, і це навіть не обговорюється, Андрій відклав ложку і подивився в мій бік. Усю вечерю він навіть не торкався страв, видно було, як він налаштовується на серйозну розмову. Кімната є, ремонт якраз довели до ладу. Через пару тижнів донька переїде до нас.
Ти нічого не забув? набравшись терпіння, перепитала я. Наприклад, кімната ж була для нашої майбутньої СПІЛЬНОЇ дитини? І невже ти випустив з уваги, що в Христини є ще й мама, з якою вона й мала б жити?
Я памятаю, що ми думали про дитину, зітхнув Андрій. Він щиро сподівався, що я підтримаю його без зайвих слів, але… З цим можна й зачекати років зо три. Тим паче, тобі ще доучуватися, не до дітей зараз. Христина не хоче братика чи сестричку. А щодо її матері… з гіркою посмішкою додав він, я позбавляю її батьківських прав. Христині просто небезпечно жити поруч із цією жінкою!
Христині? здивовано підняла я брови. Їй здається дванадцять, доросла вже дівчинка. У чому ж небезпека? У тому, що їй не можна гуляти після десятої? Або в тому, що її змушують робити уроки, обіцяючи забрати телефон чи відключити інтернет? Та твоя колишня просто свята, якщо досі не брала ремінь у руки!
Ти нічого не знаєш, просичав він крізь зуби. Христина не раз показувала мені синці, давала читати образливі повідомлення від матері! Я не дозволю зламати життя своїй доньці!
Здається, ти й сам це зараз робиш, йдучи за її забаганками.
Я обережно піднялася з-за столу, залишивши суп недоторканим. Апетит зник, а ображений вигляд чоловіка тільки додав мені головного болю. Мене попереджали не поспішай одружуватися! Поживи так, перевір почуття Але ж я, звісно, найрозумніша! Все знаю краще за інших! І так хотілося бути перед подругами
Чому знайомі були проти весілля? Все просто для Андрія це другий шлюб, він старший від мене на пятнадцять років і в нього вже є донька, яку він просто обожнює. Три причини, що окремо дрібниці, а разом справжня катастрофа.
Взагалі, перші дві не приносили особливого дискомфорту. Навпаки, мені подобалось, що Андрій старший, досвідченіший. Я сама знала, що розлучення в них з Оленою було мирним.
Але ота третя Христина. Неймовірно розбещена й некерована дитина, яку здебільшого виховувала бабуся, бо батьки важко працювали, даючи їй найкраще майбутнє. Розлучення її особливо не зачепило: тато ж поруч. А от новий мамин чоловік… До цього Христина виявилася неготовою.
Вітчим взявся за її виховання серйозно, а мама, звільнившись, стала більше часу проводити вдома й підтримувати нового чоловіка.
Коммендантська година, уроки, репетитори Христина не встигала за програмою, і це її страшенно дратувало. Все дитинство проводила біля телевізора чи компютера, а тут… Злість виривалася назовні фантазіями, від яких Андрію серце стискалося.
Вона прагнула переїхати до батька, чудово розуміючи, що той майже постійно на роботі й вона залишатиметься сама собі господаркою. Про мене вона навіть не думала, адже старша за неї лише на девять років.
Заради вільного життя Христина була ладна на все.
**********************
Христина приїде вже сьогодні. Підготуй їй кімнату, і, будь ласка, не нервуй її, їй і так непросто, майже наказав мені Андрій, підбираючи краватку під новий піджак. Якби я знав, що Оленка через чоловіка почне знущатися з дитини Але що вже казати, часу не повернеш.
Тобто, це остаточно? Ти справді хочеш, щоб вона жила у нас? я все ще сподівалася, що нічого не вийде. А хто за нею приглядатиме? Ти ж і так на роботі до восьмої, у кращому випадку.
Ти, знизав плечима Андрій. Їй дванадцять, вже не маленька. Зможе й сама дбати про себе.
У мене сесія на носі, сам казав треба зосередитися на навчанні, усміхнулася я. Нехай Христина поводиться тихо та не заважає мені вчитися. Сподіваюсь, вона вміє мити посуд і підлогу бо це її почесний обовязок на найближчі два тижні.
Вона не прибиральниця
Як і я, перебила я чоловіка. Житиме буде допомагати вдома. І поясни доньці правила співжиття.
************************
Тату, ти справді дозволиш їй наді мною так знущатися? Я навіть з подругами зустрітись не можу твоя дружина все господарство на мене звалює, а сама на дивані відпочиває.
Авжеж, як же, застав її хоть щось зробити! подумала я з усмішкою, коли випадково почула цю розмову.
Я поговорю з Мариною, обіцяю. Але ти теж повинна спробувати порозумітись з нею. Христинко, я розумію, тобі важко, але я фізично не встигаю все контролювати. Домовся з Мариною, покажи, яка ти гарна дівчинка.
Гаразд, спробую, буркнула Христина, хоча розуміла, що зараз нічого не досягне. То це правда, що ти купив їй машину?
Ну так, а що?
Нічого Просто ти мені сказав, що не маєш зайвих грошей, щоб відправити мене на канікули в Європу! Я ж так мріяла!
Все одно сама ти не поїдеш, тобі лише дванадцять, а я працюю. Влітку поїдемо разом як родина.
Я не хочу разом Ти мене не любиш, правда? в голосі дівчинки зявилися ридання. Навіщо тоді забрав від мами? Для твоєї жінки я зайва!
Далі слухати я не стала. Було зрозуміло: Христина свого досягне. Це стосуватиметься і поїздки, і не тільки. Лукава дівчинка вирішила позбутися ще одної претендентки на татову любов і кошти. І, здається, у неї це вдасться.
Я втомилася від докорів чоловіка і для себе вирішила після ще однієї сварки подаю на розлучення. А наостанок добре зіпсую радість Христині, заявивши, що навіть після розлучення Андрій все одно буде платити. Як аліменти.
**********************
І не помилилася вечір почався зі скандалу. Я спокійно вислухала всі звинувачення і сказала, що подаю на розлучення.
Я хочу жити спокійно, а не слухати бруд на свою адресу. І так, я попереджала, що йти на поводу у доньки помилка, помітивши переможну усмішку Христини, я поспішила охолодити її запал. А ти не поспішай радіти: життя ще покаже, як буде далі. Наприклад, я можу поставити батькові умову якщо захоче бачити нашу дитину я провела долонею по животу, тоді має тебе повернути до мами. Або щось таке.
Поки Христина підбирала слова для обурення, а Андрій осягав, що відбувається, я забрала наперед спакований чемодан і вийшла з квартири. Насправді я не була вагітна просто хотіла змусити Христину понервувати. А заодно і чоловіку дати урок, бо в дитячій психології він явно не розбиравсяНа сходах я зупинилась лише на мить дихати було легко, ніби з плечей нарешті злетів камінь. Знизу з вікна квартири почувся крик Христини, змішаний із голосом Андрія, однак тепер до мене це не мало жодного стосунку. На дворі пахло весною, і хтось із сусідів саме повертався з магазину з теплими, хрусткими багетами такою несподіваною і простою свободою повіяло навколо.
Я йшла, не озираючись, і вперше за довгий час відчула, що це мій вибір. Ніхто не змусить мене бути заручницею чужих рішень чи маніпуляцій. Тепер я точно знала: моє майбутнє не кімната для чиєїсь доньки, не нескінченні компроміси, не боротьба за чуже схвалення. Мені ще вчитися, мандрувати, любити по-справжньому. Для когось початок, для когось кінець, а для мене це був шанс нарешті написати власну історію.
Я йшла назустріч новому ранку, де обіцянки, дані лише собі, найголовніші. І попереду було так багато ще не прожитого.
