Чужий синок
Ваш чоловік батько моєї дитини.
З такими словами до спокійно обідаючої Соломії підійшла незнайома жінка. Не вагаючись, вона сіла напроти та уважно стежила за реакцією.
Скільки років вашому хлопчику? абсолютно спокійно, немов обговорювала щось буденне, відгукнулася Соломія.
Вісім, з несхованим незадоволенням стиснула губи Марина. Вона очікувала зовсім іншого: бурі емоцій чи принаймні звинувачення в брехні! Невже Соломії байдуже?
Прекрасно, ледь помітно усміхнулася Соломія, відрізаючи шматочок неймовірно смачного вишневого пирога, який подають лише у львівській кавярні. Ми одружені тільки три роки, усе, що було ДО мене мені не цікаво. Лише одне запитання, раптом зацікавилася вона, Артур знає?
Ні, сердито відкинулася жінка. Але яка різниця! Я подаю на аліменти! І він мусить платити, ясно?
Звісно, мусить, кивнула Соломія. Мій чоловік завжди хотів дітей, тож якби дізнався раніше, обовязково взяв би участь у житті вашого сина. А як, до речі, звати хлопчика?
Назар, автоматично відповіла Марина і відразу насупилася. Тобі що, байдуже, що твій чоловік має дитину на стороні?
Я ж кажу, усе до нашого шлюбу мене не хвилює, мяка усмішка не сходила з обличчя Соломії. Повірте, я виходила заміж не за безгрішного підлітка. Логічно, що у чоловіка за тридцять могли бути романи й раніше. Для мене це не має значення. Важливо, що зараз я для нього єдина.
Гаразд, зустрінемося в суді. Готуйся до витрат, буду вимагати максимальні аліменти для свого синочка за законом.
Марина підхопила сумку й вийшла, залишивши по собі різкий запах дорогих парфумів. Соломії довелося стримуватися, обличчя її мало не скривилося.
Ну що ж, спробуй, знизала плечима Соломія, доїдаючи останній шматок пирога. Цікаво, як тобі зайде новина, що офіційна зарплата Артура лише двадцять тисяч гривень? Бізнес же на батька записаний… Та ще й хвора мати, за якою він зараз доглядає. Копійки ж отримаєш.
Соломія раптом задумалася про малого Назара: чи не навідатися до них? Побачити, як вони живуть. Може б, домовитися про гідну суму для дитини щомісяця.
Та це, звісно, якщо Назар справді син Артура. Всякого бувало…
*****
ДНК-тест зробили швидко в Україні зараз це справа миттєва, якщо маєш кошти. І результат не залишив сумнівів Назар справді син Артура.
До речі, малий здався Соломії надто тихим, навіть пригніченим. Восьмирічний хлопець півтори години сидів без руху, не просив мультиків, не бігав і не шумів, поки дорослі займалися паперами.
Це виглядало дивно. Тепер Соломія ще більше переконалася в необхідності навідатися до свого нового родича.
Будинок у доброму районі Києва. Консьєрж на вході, двокімнатна квартира з ремонтом класу «люкс». Всюди порядок і комфорт
Соломія мимоволі звернула увагу на деталі і не могла збагнути, як жінка, що живе в такому достатку, скаржиться на брак грошей?
Суд через тиждень, сердито буркнула Марина, пускаючи Соломію до квартири, от там і поговоримо.
Я хотіла краще познайомитися з Назаром. Адже Артур має намір брати участь у його житті. Можливо, забирати на вихідні, коли Назар звикне.
Хто йому дасть! обурилася Марина.
Суд, спокійно відповіла Соломія. Він батько, має на це повне право. А де ж у вас іграшки?
Немає у мене зайвих коштів на цю дурню, скривилася Марина, ледь вистачає на одежу, а ти про іграшки!
Справді? Соломія кинула промовистий погляд на брендову сумку на столику, на дорогу одежу на дивані, на косметику відомих фірм біля дзеркала. Вам не вистачає грошей?
Я ще молода, хочу створити сімю, скрипіла зубами Марина, дратуючись на тон гості. І це не ваша справа!
А з ким залишаєте хлопчика, коли гуляєте? не здавалася Соломія, вже здогадуючись, чому Назар замкнутий і мовчазний.
Він не маленький, може й сам лишитися. Ще питання є? Якщо ні побачимось у суді!
Я наполягатиму, щоб ви звітували за кожну гривню, виділену на хлопчика, різко сказала Соломія. Їй було важко навіть перебувати поруч з такою матірю. Боюсь, рішення суду вас не потішить…
*****
…суд постановив: позов Липової Марини Григорівни задовольнити частково. Визнати, що Малинов Артур Іванович є батьком Липова Назара Григорійовича, зобовязати органи ДРАЦСу внести зміни до свідоцтва про народження. У позові щодо аліментів для неповнолітнього відмовити. Зустрічний позов Малинова Артура Івановича про визначення місця проживання дитини задовольнити…
Соломія задоволено всміхнулася: її мета досягнута Назар житиме з ними. Хай хтось і засудить її, мовляв, забрала дитину у рідної матері, проте це справедливе рішення. Сусіди Марини в один голос твердили, що Назар їй байдужий, та й психолог, який працював з хлопцем, радив негайно забрати дитину. Все казали на користь такого кроку і вчителі, й вихователі.
Тепер у Назарчика буде власна простора кімната, безліч іграшок, компютер А головне любов батьків, якої йому так бракувало, адже і Артур, і Соломія вже всім серцем полюбили цього чудового хлопя.
