Що мені діло до вас? Навіть не пам’ятаю вас!
Чому б я мала вас запрошувати до нас? Я вас навіть не знаю!
Добрий день, Маріє!
Доброго дня! здивувалася Марія. Номер не відображався, голос був незнайомий, але її назвали по імені.
Це тітка Ліза з Одеси, сестра Олега. Ми не змогли приїхати на ваше весілля, але тепер, коли все влаштувалося, вирішили побачитись із новою родиною.
Марія не знала, що відповісти, настільки була здивована. Вона й не підозрювала, що у Олега є тітка в Одесі. Пройшло вже більше року після весілля, і ніхто ніколи не згадував про цю родичку.
Ви, мабуть, помилилися номером.
Ви ж Марія Шевченко?
Так, але я ніколи не чула, щоб у Олега була тітка в Одесі.
Олег Громов ваш чоловік?
Так, мій чоловік.
Ну, я його тітка.
Дуже добре, що ви його тітка, але немає потреби приїжджати до нас.
Чому?
Ми зараз не приймаємо гостей.
Отаке гостинність Не чекала такого.
Вибачте, в мене зараз немає часу на розмови.
Марія завершила розмову. Вона була жінкою, яка не боялася відстоювати свою думку.
Ще й гості Оце мені бракувало. Запитаю в Олега про цю тітку, коли повернеться. Рішуче взялася вона за свої справи.
Увечері зателефонувала свекруха.
Добрий вечір, Маріє! Давно вас не бачили.
Добривечір, Наталіє Петрівно! Завтра заїду, привезу продукти й вітаміни, що купила.
Дякую, дочко. У нас усе є, просто сумували без вас. А вам дзвонила Людмила?
Якійсь жінці дзвонила, казала, що вона тітка Олега, хоче в гості. Я сказала, що зараз не час.
Вона мені потім скаржилася, що ви були неввічливі.
Наталіє Петрівно, як я могла бути неввічливою? Ви ж мене знаєте.
Саме тому й знаю, іронічно відповіла свекруха.
Я за кермом, поговоримо завтра.
Стосунки між Марією та свекрухою зразу не склалися.
Олег виріс у родині військового. Його батько, Петро Іванович, був суворий, виховував сина в дисципліні. У присутності батька Олег поводився ідеально. Але через службові відрядження батько часто був у дорозі.
Коли батька не було, Олег ставав невгамовним.
Материнська опіка дратувала його. Чим більше мати його контролювала, тим більше він пустував. Пропускав уроки, уникав тренувань. Мати не скаржилася батькові, знаючи, що покарання буде суворим.
Дорослішаючи, Олег залишався під наглядом матері. Вона дзвонила йому кілька разів на день, під’їжджала до роботи, ніби випадково.
Усі друзі Олега вже одружилися, а він наближався до тридцяти, і мати почала хвилюватися, що її розумний син залишиться самотнім.
Вона сама шукала йому наречену серед доньок своїх подруг, що лише викликало сміх у сина. А претендентки, незважаючи на його вдачу й зовнішність, не стояли в черзі.
Але настав день, коли Олег оголосив, що приведе до батьків свою наречену.
Батько схвалив вибір сина, але мати нареченій не сподобалася. Наталія Петрівна звикла керувати сімєю, і чоловіки їй підкорялися.
Спостерігаючи, як Олег ставиться до Марії з ніжністю, вона побачила в неї суперницю.
Марія була впевнена в собі, не питала думки свекрухи, а у разі суперечок Олег підтримував дружину.
Вони жили в квартирі, яку Олегу допомогли купити батьки перед весіллям.
Спочатку свекруха дозволяла собі заходити без попередження, але Марія дала їй зрозуміти:
Не приходьте без попередження або в нашу відсутність, інакше доведеться забрати ключі.
Це ж і наша квартира, ми допомагали її купувати.
Якова ваша мета? Що ви збираєтеся тут робити?
Свекруха зніяковіла. Зізнатися, що вона перевіряє порядок, було б смішно.
Я тепер господиня цього дому як дружина вашого сина. І вимагаю поваги до моїх умов.
Ми виховали сина, вклали в нього все
Дякую, що виховали! Але це мій чоловік запросив мене сюди, і тут мій дім.
Олег підтримав дружину, що образило матір. Але молодята не звернули уваги на її претензії. Вона надувалася кілька тижнів, а потім змирилася.
Більше не лізла до них із ключами, приходила лише коли Марія була вдома, заздалегідь подзвонивши. Марія завжди зустрічала її з теплом, частувала кавою або вином.
Спочатку свекруха інколи робила зауваження щодо порядку, але Марія, не ображаючись, жартома перенА через рік у молодої сімї народилася донечка, і всі сварки здалися такими дрібними перед дивовижним щастям бути разом.
