Василь втратив матір ще у ранньому дитинстві. Батько довго часу не втрачав та вже через рік одружився. Василька таке рішення батька не засмутило, адже він мріяв, що їх сім’я знову стане повною та заживе щасливо. І так до пори до часу і було, поки в подружжя не народились власні діти…
Рідну матір хлопчик погано пам’ятав, вона померла, коли хлопчику було лише 5 років, проте він точно знав, що вона його любила. Батько робив багато для малого Василька, але він не міг замінити йому матір, то ж новина про одруження татка видалась хлопцю чудовою.
Доклавши не мало зусиль, Тетяні вдалось замінити хлопчику матір, не дивлячись на те, що пройшло так мало часу після страшної втрати. Жінка так добре ставилась до хлопчика, що односельці навіть і не думали дорікати чоловіка за його вчинок. Але незабаром життя хлопчика круто змінилось. У сім’ї народилась двійня і спершу син радо допомагав батькам піклуватись про брата та сестру.
Проте це не єдині зміни, що чекали на Василька. Ставлення Тані стало зовсім іншим. Їй не подобалось все, що робив юнак. Не влаштовував її ні його одяг, ні манера говорити, ні поведінка за столом та все інше. Стосунки між ними були дуже напруженими до кінця навчання Василя у школі.
Після закінчення школи хлопця нагородили золотою медаллю за відмінне навчання та прийняли до столичного університету за спеціальністью юрист на навчання за державний кошт. Радості Василя не було меж. Нарешті він жив окремо та міг майже не їздити до рідної домівки. Хлопець навіть знайшов собі підробіток, щоб не просити грошей у батьків.
А одного разу хлопцю посміхнулась удача. Прогулюючись якось після пар, третьокурсник помітив розгублену дівчину, що ходила навколо заглухлого автомобіля. Хлопець вже довгий час працював на СТО, то ж неабияк знався на авто. Поки Василь лагодив машину, у них зав’язалась розмова. Як з’ясувалось, Аліна була з заможної сім’ї та єдиною спадкоємицею великої компанії, а тому юнак і не мріяв, що така дівчина колись зацікавиться ним. Але щоб віддячити Василю за його доброту Аліна сама запросила його в кафе. Дівчина була вражена його розумом та вмінням підтримати розмову, а тому з того моменту вони стали нерозлучними.
Незабаром Василь обійняв посаду юриста у компанії майбутнього тестя. Хлопець був прекрасним спеціалістом та чесно працював. Незабаром пара зіграла весілля, придбали власну квартиру, хороший автомобіль та часто відпочивали за кордоном.
Жив тепер Василь достатньо заможно, а тому регулярно допомагав родині грошима. Час від часу навідувався до батька у гості. Одного разу батько серйозно прихворів і тоді син поклав його у найкращу столичну лікарню, де оплатив лікування. Поки батько хворів, Василь був змушений взяти мачуху до себе.
Ще з порогу Тетяні впали в очі дорогі меблі та сучасний ремонт. За час перебування в Києві жінка сповна переконалась, що пасинок тепер дуже багатий, а тому під час розмови не проґавила можливості пожалітись на складне життя її донечки. Тетяна не двозначно натякнула Василеві на те, що саме він повинен їй допомогти. Василя таке ствердження, радше розсмішило, ніж розсердило, а мачуха повернулась додому з пустими руками.
Василь вже встиг і забути про ту історію, як раптом Тетяна заявилась на порозі у Василя та стала просити велику суму грошей. Таку, що була непіднімною навіть для нього. Він вигнав мачуху на вулицю, не давши тій ні копійки. Навіть на прохання батька допомогти доньці Тетяни він відмовив у грошах, мовляв, вона сама достатньо доросла, щоб нести відповідальність за свої проблеми.
А як би ви вчинили на місці Василя?
