Ми прожили з чоловіком у шлюбі двадцять п’ять років. В нас були спокійні стосунки. Ми ніколи не сварилися, завжди вміли знайти компроміс.
Жили вдвох. Діти давно виросли і роз’їхались хто куди. Вони приїжджають до нас, часто телефонують. З одного боку, життя стало сумним, а з іншого – спокійним. Так думала я.
Якось прийшов чоловік і заявив, що знайшов іншу жінку. Вона молодша за нього на п’ятнадцять років. Чоловік хотів жити з нею в нашій квартирі.
– Я не виганяю тебе. Вдячний тобі за всі роки прожитті разом, але наші стосунки давно втратили іскру. А з Катенькою я відчуваю себе молодим.
Я не скандалила. Знаю свого чоловіка, як облупленого. Він ще пожалкує про це, а я буду поруч.
В своїй квартирі хазяйка я. Катерині не давала змоги керувати порядком. Вона спочатку намагалась заперечувати, але швидко здалась. Їжа в мене смачніша, скатертини біліші, поводжу себе, як доросла людина. А от Катенька вдома не сиділа.
Дівчина часто пропадала на гулянках. Бувало не ночувала вдома. Чоловік міг посеред ночі вскочити і поїхати за нею на інший кінець міста, бо дівчина перебрала з aлk0г0лeм.
Сукні Катерини ледь-ледь прикривали нижню білизну. Чоловіку спочатку подобався стиль пасії, але він швидко втомився від молодої енергійної дівчини.
Прожили ми втрьох два місяці. Чоловік втомився від коханки і виставив її за поріг. Довго вибачався перед мною. Каже, був дурним, раз віришив проміняти спокійну, хазяйновиту та зрілу жінку на молоду й вітряну.
