Ця історія сталась з моїми знайомими. Матір моєї подруги віддала онуків назад до батьків, зібралась і поїхала одна подорожувати. А по ітогу знайшла собі чоловіка у Анталії і після шістдесяти років тільки почала жити.
Коли подруга розповідала мені це, по її виразу обличчя я зрозуміла, що вона не в захваті від такого вчинку матері. Вона здала свою трикімнатну квартиру у оренду, додала трохи накоплених грошей зі своєї пенсії і полетіла відпочивати до теплих країн. Вона планувала відвідати Болгарію, Турцію і можливо ще Кіпр. Останній варіант їй подобався більш за все, тому що там пенсіонери не доживають свої роки, а і справді живуть повним життям. А ось реакція чоловіка подруги взагалі шокувала мене. Він вирішив, що жінка вже стара щоб подорожувати і взагалі вона зганьбила всю родину своїм вчинком. Хоча при чому тут його невдоволення, якщо він ніякого відношення не має до життя матері своєї дружини?
А свекруха подруги взагалі довела до сліз дівчину. Почала звинувачувати її матір у тому, що вона піклується про себе, а не про своїх дітей та онуків:” І взагалі, діти завжди дуже схожі на своїх батьків, я не здивуюсь, якщо на старості років ти зробиш так само.Ганьба”
А потім подруга ще почала розповідати, що вони з чоловіком через проблеми з грошима не сплатили вчасно кредит і вже 3 місяці в боргах, а її матір замість того щоб допомогти, просто кинула їх і полетіла відпочивати. Я якщо чесно не розумію чому моя подруга вирішила, що її матір має якесь відношення до кредиту на машину для зятя. Та свекруха все не заспокоїться і постійно нагадує родині, що вони живуть у її квартирі тим часом коли матір подруги здає своє житло.
Я вважаю, що подруга і її чоловік вже достатньо дорослі люди, щоб сплачувати свої кредити самостійно та забезпечити свою родину житлом. Вже ж за 15 років спільного життя можна було назбирати на власну квартиру, а не чекати, що їм хтось щось подарує. І взагалі не розумію звідки взялась ця традиція,що коли ти виходиш на пенсію, це означає, що ти повинен принести все свої останні роки в жертву своїм дітям та онукам. Чому жінка на пенсії повинна няньчити онуків, допомогати грошима і дарувати своє житло. Вона ж ще жива, що це за правила? Виявилось, що подруга чекала коли матір поїде доживати на дачу, а квартиру подарує їй. І справді, вона ж виявляється “повинна”.
Все чим я могла підтримати подругу, це словами: “ не переживай, вона може ще й за турка якогось вийде заміж”. А ось вже через рік я дізналась, що мої слова збулись, і бабуся справді виходить заміж за багатого турка.
Ось так була нормальна бабуся, а потім “зганьбила” всю свою родину тим, що влаштувала своє життя, а не принесла себе у жертву дітям та онукам.
Після цього подруга з чоловіком як збожеволіли. Бігали по судах і намагалися відібрати у бабусі її квартиру, під предлогом того, що вона більше не дієздатна. Але у них нічого не вийшло. І тепер та, яку вважають “ганьбою родини” живе повним життям, кохає, відпочиває і робить все що їй заманеться разом зі своїм багатим чоловіком. Живуть собі у замку біля моря, а у гості чомусь нікого з родичів не запрошують.
Я встигаю тільки ставити лайки під постами жінки у соціальних мережах. Там дуже багато усміхнених фото із підписом: “ Життя тільки починається після 60”. Я її підтримую і дуже за неї рада.
А ось її родичі, нехай і далі чекають на самопожертву від неї і чекають дива. Совісті немає у них.
