— Ти вирішила народити дитину без чоловіка? Тобі не соромно, мамо? — з докором запитала Оксана.
Відразу після випускного Оксана подала документи до університету. Вона не сумнівалася, що поступить — бали з ЗНО у неї були високі, навіть із запасом, судячи з минулорічних вступних.
Того року літо видалося спекотним. Подруга запропонувала поїхати до своєї тітки в Одесу. Дві-три тижні на морі, без батьківської опіки, зануритися у доросле життя — спокусливо. Але коли до від’їзду залишився лише один день, Оксана занервувала. Не тому, що вперше їхала без мами. А тому, що певний час не побачить Руслана.
Марії, мамі Оксани, нещодавно виповнилося тридцять сім. З чоловіком вона розлучилася, коли доньці було три роки. Батька Оксана не пам’ятала. Та й пам’ятати, власне, було нічого. Одружилися вони рано, не встигнувши добре дізнатися одне одного. Тому й не витримали перших серйозних випробувань: безсонних ночей, плачучої дитини, безгрошів’я і взаємних докорів.
Коли Оксана підросла, Марія, звісно, намагалася влаштувати особисте життя. Але то коханці не хотіли виховувати чужу дитину, то самі претенденти на роль батька Оксані не подобалися.
Два роки тому в житті Марії з’явився Руслан. Він часто приходив до них у гості, хоча ніколи не залишався на ніч. Принаймні, Оксана цього не помічала. З ним було цікаво й весело. Він дарував їй подарунки, а на останній день народження приніс величезний букет червоних троянд.
І Оксана закохалася. Руслан був молодший за Марію на два роки. Несуттєва різниця, але Оксана вважала інакше. Вона вирішила, що підходить йому краще, ніж мама. Кожен його погляд вона сприймала як ознаку інтересу до себе. А що? Вона вдвічі молодша за матір, їй усього вісімнадцять. Якщо вибирати між нею та мамою, то вибір мав бути на її користь. Так вона міркувала. І шалено ревнувала Руслана до матері.
За той час, поки вона буде на морі, все може статися. Наприклад, він зробить мамі пропозицію. І тоді для Оксани Руслан буде остаточно втрачений.
Напередодні від’їзду мати метушилася на кухні, а Оксана все думала, як зізнатися йому в коханні.
— Оксанко, збігай у магазин. Я сир забула купити, і майонезу замало, — попросила мати, визирнувши з кухні.
— Мам, я ще речі не всі зібрала, — відповіла Оксана.
Марія зітхнула і пішла до магазину сама.
За кілька хвилин у квартирі пролунав дзвінок. Руслан! Серце Оксани затремтіло. Ось він, шанс поговорити з ним наодинці.
Вона поводилася як гостинна господиня. Посадила гостя на диван, вела пусті розмови, а потім увімкнула телевізор і сіла поруч. Він кинув на неї погляд, але не відсунувся.
Їхні плечі торкнулися, і Оксана не втрималася — обхопила його руку, притиснулася. Його щока опинилася за кілька сантиметрів від її губ. Так близько вона ніколи ще не була з ним. Не вдихала його запаху, що пробивався крізь аромат одеколону.
Це зовсім збило її з пантелику, і вона поцілувала його в щоку. Руслан не відштовхнувся, лише відвів голову і встав. Оксана побачила в його очах нерозуміння. Їй раптомВони мовчки дивилися одне на одного, і в цю мить Оксана зрозуміла, що іноді любов — це просто тиша, наповнена спільними спогадами.
