Ти через свою любов вилетів з університету! Ми тебе відправили вчитися, а не одружуватися! Бракувало нам ще й селянку в родині приймати! гримів батько. Палкі почуття сина вирішили зупинити розлукою. За наполяганням батька, Тарас пішов служити.
Марія прибирала в домі. Вона переклеїла шпалери, змінила занавіски, тепер наводила лад на антресолях. Упорядкованість заспокоювала її душу.
У найглибшому кутку вона знайшла коробку з листами Тараса. Як же давно вона їх не читала! Забувши про прибирання, Марія перегорнула один лист, другий, третій
Марійка та Тарас зустрілися у Львівському політехнічному інституті. Він був із міста, а вона із села.
Дівчина вразила хлопця своєю красою: довге темне волосся, глибокі очі, струнка фігура.
Вони почали зустрічатися. Для тихогорічної Марійки Тарас був як буря. Щодня він вигадував щось нове: квіти під дверима гуртожитку, нічні посилання під вікно, щоб прошепотіти: «На добраніч».
Вечірки, прогулянки, поцілунки перший рік промайнув, наче сон. Вони були разом.
Але Тарас забув про навчання. Він і так не дуже цікавився наукою, а тепер ще й кохання! Його відрахували. Хлопця це не засмутило.
Знайду роботу, потім закінчу заочно. Зате ми зможемо одружитися, моя ясна! казав він Марійці.
Він влаштувався на завод і оголосив батькам про весілля. Марію вони бачили лише кілька разів.
Тарас чекав, що новина їм не сподобається. Батьки мріяли про шлюб із донькою їхніх друзів Олесею. Але ні він, ні вона не хотіли цього.
Хлопець вірив, що зможе пояснити батькам свою любов. Вони ж зрозуміють! Без Марійки йому не життя!
Але вони не зрозуміли. Реакція була жорстокою.
Ти через дівчину кинув навчання! Хіба ми для цього тебе відправили в університет? Ще й селянку в родину брати! кричав батько.
Розлука мала вгамувати його почуття. Тарас пішов у армію.
Марійка сумувала. Єдиною втіхою були його листи такі ніжні, такі палкі!
Але одного разу вони раптом припинилися. Місяць, два, півроку мовчання. Дівчина не знаходила собі місця.
Буває, почуття в розлуці гаснуть. Значить, це було не кохання, заспокоював її однокурсник Іванко.
Він був їхнім спільним другом. Марійка не знала, що Іванко написав Тарасові про свої почуття до неї та проси
