З самих яселок в мене була найкраща подруга. Ми подружились, як нам потім розповіли, коли ми знайшли на території дитячого садочку маленьке кошеня. Хоча ми з Юлею були малесенькими та мало що розуміли, але покинуте кошеня, яке потім стало улюбленцем дитячого садочку, а в особливо нашої групи, стало рушійним важелем в нашій дружбі.
Потім ми пішли в одну школу, потрапили в один клас. В школі всі нас знали як найкращих подруг не розлий вода. Юля допомагала мені з навчанням, бо я ніколи в цьому не була сильна. Але мені все одно було важко, тому я пішла в коледж після дев’ятого класу. Юля ж залишилась до одинадцятого та після школи вступила до університету в іншому місті.
Ми старались підтримувати які-не-які відносини, але, самі розумієте, в кожного з’явилось своє життя, свої проблеми та мороки, тому з асом наше спілкування зійшло на нуль.
Пройшов час. Після коледжу я вийшла заміж, народила двох дітей. Я жила звичайне життя, як у всіх, нічим не виділяючись. Не по супер багатому і не бідно. Можна сказати трохи краще середнього. І ось прийшов час влаштувати зустріч випускників. Не всі з наших однокласників змогли прийти. І серед цих людей була і Юля. Ми всі активно спілкувались та згадували минуле, шкільні роки, веселі та смішні ситуації та багато всього іншого.
В процесі бесіди ми згадали і про Юлю. І тоді я вирішила, що маю знайти стару подругу в соціальних мережах. І знайшла я її в той же ж вечір, коли і відбувалась зустріч випускників. І на моє здивування Юля відповіла майже одразу. Так ми почали переписуватись. І переписувались ми тижнями. Я дізналась, що моя подруга вже давно живе у Франції. Поїхала туди з майбутнім чоловіком. Так і залишилась, влаштувала своє життя там, але каже, що дуже сумує за батьківщиною.
Через деякий час Юля приїхала назад в Україну, тому гостювала вона в мене дома. І… не знаю як, але вона змогла в перший же день посваритись з моїми сусідами, відносини з якими я дуже цінувала та берегла. Юля в принципі була доволі грубою та нетактовною. Прямолінійою, так сказати. В ресторані, в який ми з нею пішли, вона влаштувала скандал, бо їй не сподобалась страва, яку їй подали. Мені було дуже соромно за її поведінку. Я тоді готова була готова крізь землю провалитись.
Так, в мене в голові дисонанс, бо ж я завжди бачила Юлю спокійною, стриманою та вихованою дівчиною, а тут вона настільки сильно змінилась. Вже через два дні її перебування в моєму домі я захотіла, щоб подруга вже нарешті поїхала до себе додому.
Все таки час міняє всіх і Юля не виключення.
