Раніше не помічав жeбpakiв біля нашого дому. Декілька днів назад з’явився чоловік. На вигляд років 40-45, одягнений в більш-менш чистий одяг, приємно пахне, з чистою головою. Нічого не вказує, на важке становище.
Чоловік просив гроші через день. Я відносився до нього негативно. Напевно, жінка гроші заховала чи з робити звільнили, а йому треба гроші на пляшку та цигарки. Зазвичай, просять саме на це. Якось чоловік попросив грошей в мене. Я розізлився, але не видав своїх почуттів. Вирішив перевірити, на що він гроші витрачає. Дав чоловіку сто гривень і пішов за магазин. Почекав дві хвилини і заховався за найближче дерево. Добре, що був вечір і ніхто не звернув увагу на мою дивну поведінку. Довелось чекати хвилин двадцять. Нарешті чоловік з’явився. Він ніс прозорий пакет, а в пакеті був хліб, декілька сирочків, за сім гривень, і пляшечка води.
Я завмер біля дерева. Не очікував такого повороту подій. Невже ця людина дійсно потрапила у 6іду і потребує допомоги? Оговтався і пішов тихенько за чоловіком. Зараз, згадуючи свої дії, дивуюсь собі. Шпигувати за чужою людиною, ховаючись за кущами, про що я думав?!
Йшов тихенько. Два рази ставав, бо чоловік сідав на лавочку і відпочивав по п’ять-сім хвилин. Ми дійшли до його будинку — п’ятиповерхівка. Я не знав, як далі пройти по сходам, щоб мене не помітили. На цьому етапі варто все кидати та йти додому. Занадто багато шпигунських пригод.
Чоловік не зайшов в під’їзд. Він обійшов будинок і спустився у підвал. Я простояв в уритті ще хвилин двадцять-тридцять, але ніхто не виходив. Це означає, чоловік там живе.
Вдома добряче обміркував побачене. Рано я зробив висновки про того чоловіка. Потрібно якось його розговорити. Цікаво, що привело людину до такого життя. Може в моїх силах йому допомогти?
На наступний день, пішов до магазину, де зазвичай сидів чоловік, але він не з’явився. Я чекав його впродовж двох днів. Попросив продавщиць сказати, коли з’явиться той занадковий чоловік. Залишив свій номер телефону та став чекати.
Подзвонили ще через два дні. Я прибіг до магазину і одразу вирішив заговорити з чоловіком. Розмова почалась дивно. Я не знав, як тактовно розповісти про те, що бачив. Зізнатися у шпигунстві соромно. Потрібно придумати інший привід.
— Ви нормально виглядаєте. Не скажеш, що вам потрібні гроші. Чому ж ви це робите? — Намагався ввічливо поцікавитися я.
Чоловік засміявся. Посмішка в нього добра.
— Я й не знав, що мій зовнішній вигляд викликає питання.
Мені стало не зручно. Я спробував виправдатися.
— Я не правильно висловився. Хотів сказати… — але замовк. Що його казати?
Пауза в розмові затягувалася. Переборовши сором, таки зізнався в своєму шпигунстві. На мій великий подив, чоловік знов засміявся.
— Ось воно що! А я думаю, чого це ви вирішили зі мною поговорити? Завжди непривітно дивилися в мою сторону.
Я вже горів від сорому, але розмова почала клеїтись. Говорили довго, але чоловік потрошку розповіда деталі свого життя. Він мав все: роботу, сім’ю, дітей, друзів. Все втратив. Дружина пішла від нього. Квартиру відсудила, а його вигнала на вулицю. Діти покинули батька на призволяще. Їх взагалі не цікавило його життя. Друзі відмовились допомагати, адже в них були свої проблеми. З роботи звільнили. Начальнику не подобалось, що чоловік декілька раз допустився помилок в роботі. Його можна зрозуміти. В нього життя тріщало по швам. Хто в таких умовах зможе нормально працювати?
Делікатно, підбираючи слова, вмовив чоловіка пожити в мене. Він довго вагався, але я вміло говорив і, врешті-решт, переконав. Його перебування не принесло мені клопотів. Чоловік виявився роботящим та тямущим. Швидко знайшов роботу. З меншим заробітком, не з престижною посадою, але знайшов! Можливо раніше не міг цього зробити, бо заважали душевні муки. Зараз, він йде на поправку. Хоче зібрати грошей та винаймати квартиру.
