Листопад віяв холодом, що проймав до кісток, ніби тисяча голок колола обличчя. На подвірї, між знесеними гаражами, грався пятирічний хлопчик. Його мати стояла трохи далі, притиснувши телефон до вуха й регочучись до жартів подруги.
Хлопчик наблизився до обривистого берега річки, а мати навіть не помітила. Вода того дня була каламутною й бурхливою після недавніх дощів течія посилилася. Одного невірного кроку і хлопчик з криком полетів у воду, а важка куртка миттєво потягла його на дно.
Мати нічого не бачила. Вона продовжувала базікати по телефону, лише час від часу нудно озираючись.
Хлопчик відчайдушно намагався досягти берега, але течія тягла його все далі. Він кашляв, захльостувався, хапаючи повітря.
Тоді на протилежному березі зявився чоловік його в окрузі знали лише зі зневагою. Худорлявий, неохайний, його звали «Сірко». Бездомний, що жив у покинутій хаті неподалік.
Він почув дитячий крик і, не роздумуючи, кинувся у крижану воду у своїх брудних одягах. Хвилі били його, намагаючись збити з ніг, але він не зупинявся, доки не дістався до хлопчика та не витягнув його за комір.
Хлопчик схлипував, блідий і тремтів. Сірко виніс його на берег і загорнув у свій пошарпаний кожух.
Коли він приніс дитину додому, мати нарешті побачила їх і закричала:
Ти що собі думаєш, чіпляєшся до мого сина?! Брудо!
Та ж він топився
Краще б потонув, аніж потрапив до твоїх брудних лап!
Сірко дивився на неї з німою розгубленістю. Від її слів йому було боляче, але ще страшніше за хлопчика. Бачити, як ця жінка репетує, замість перевірити, чи живий її син, було просто неможливо зрозуміти.
І тоді Сірко зробив те, чого від нього ніхто не очікував але це було глибоко справедливо
Він раптово притиснув хлопчика до себе, різко розвернувся й пішов геть.
Гей! Віддай його! завила жінка, але підійти не наважилася.
Сірко спокійно дійшов до сусідки ласкавої, уважної літньої жінки і постукав у двері.
Допоможіть хлопчикові, прохрипів він. Викличте поліцію. Його мати мало не вбила. Ви ж бачили.
Сусідка негайно подзвонила. Незабаром приїхали поліцейські й забрали жінку, яка й досі викрикувала лайки. Сірко розповів усе, як було, нічого не приховуючи.
Після розслідування матір позбавили батьківських прав. Хлопчик спочатку лишився у сусідки, а потім потрапив до прийомних батьків.
А Сірко зник більше його ніхто не бачив. Лише через місяці хтось згадав: це ж він врятував дитину дитину, якій, можливо, було б гірше, якби вона залишилася з такою матірю.
