Одного теплого літнього дня, коли сонце сяяло яскраво, дідусь Іван вирішив прогулятися своєю улюбленою галявиною за містом. Він завжди любив насолоджуватися природою та відпочивати на свіжому повітрі. Тому, незважаючи на свої 80 років, дідусь часто знаходив час для таких прогулянок.
Цього разу, Івану дуже пощастило з погодою, і він з нетерпінням вирушив на своїм звичним маршрутом. Проходячи через сад, дідусь зайшов у маленький гайок, де цвіли квіти і літали бджоли. Захоплений красою природи, він не помітив, як наближається до бджолиного вулика.
Поки дідусь мирно насолоджувався красою природи, нещасний випадок стався — декілька бджіл вважали, що дідусь становить загрозу для їхнього вулика і напали на нього. Іван, зіпсувавши їхній спокій, став об’єктом їхньої оборони.
За декілька хвилин дідусь був покусаний багатьма бджолами. Його обличчя та руки набрякли, і він зірвався з місця, щоб уникнути дальшого нападу. Дідусь струсив бджіл і почав втікати, намагаючись знайти безпеку під якою-небудь перешкодою. Врешті-решт Іван знайшов захист біля старого струмка, де він зупинився, щоб заспокоїтися.
Нагодився на цей час сусід і побачив старенького біля струмка на траві, підійшов ближче і зрозумів, що трапилося. По суті він врятував старого від смерти, бо обкусаний дід не знав куди йому рухатися. А ця місцина майже безлюдна. Крім того, сусід наказ дідусеві не залишати цієї справи просто так, а подати заяву в поліцію.
Питання про провину у цій ситуації є дещо складним. І я казала, що не варто тут заявляти в поліцію. Бджоли не винні, що дідусь заблукав. Напад бджіл був оборонною реакцією на потенційну загрозу. Вони намагалися захистити свій вулик і своє життя. Але з іншого боку, дідусь не намагався завдати їм шкоди. Він просто необачно потрапив на їхню територію, бажаючи насолодитися красою природи. Господар вулик розташував на власній садибі і не порушив прав дідуся.
Таким чином, провину можна розглядати як недбалість з обох сторін. Дідусь міг би бути більш обережним поблизу бджолиного вулика, а господар бджіл міг би зробити загорожу більш щільною, щоб на територію пасіки ніхто не міг втрапити. Ось така оказія..
Незалежно від винуватця, головне зараз — попіклуватися про дідуся Івана та надати йому необхідну допомогу. Йому зараз просто потрібна турбота та увага від рідних, щоб зробити його прогулянки на природі безпечнішими у майбутньому.
Отож, краще забути про питання винуватця і зосередитися на підтримці та допомозі нашому дідусеві, який нещасно потрапив у халепу через зустріч із бджолами.
