Катерина все життя с0р0мuлась свого батька. Чоловік мав жAхлuві 0піkи на правій стороні тіла. Кінцівки погано згинаються в суглобах. Половина обличчя в шрAмAх. Око п0ган0 бачило.
В дитячий садок дівчинка ходила самостійно. Вона відмовлялася його відвідувати, якщо батько хотів її провести. Іншим дітям казала, що сирота.
В школі розповідала, ніби живе з бабусею. Батьки в іншій країні на заробітках. Таку легенду дівчина розповідала до восьмого класу. Якось батьку довелось прийти в школу. Однокласники дізналися правду. Почали казати на її батька «чудовисько», а з Каті сміялися. Дівчина злилася. Не розмовляла з батьком.
Чоловік намагався налагодити стосунки з донькою, але вона не йшла на контакт. Друзів не водила до хати. Часто десь гуляла, аби тільки не бачити батька. Катерина частенько кричала на нього. Якось сказала:
— Краще б в дитячому будинку росла!
Її батько не реагував на істерики доньки. Він любив її безмежно. Багато працював. Хотів вивчити та купити квартиру. Він мріяв дати доньці все. Дружина померла при пологах. З тих пір Катенька стала для нього цілим світом.
Дівчина не оцінила батьківську любов. Зустрічалась з хлопцем три роки і ні разу не привела познайомитися з батьком. Вона, як завжди, розповідала нісенітниці про свою сім’ю. Якось попросила мене зіграти її маму. Відмовилась від такої щедрої пропозиції. Я звичайна сусідка. До того ж, це не правильно. Її батько живий.
Катерина вступила в виш. Переїхала в інше місто та про батька забула. Чоловік висилав гроші і платив за навчання. Постійно кликав донечку в гості. Вона завжди відмовлялась. Коли чоловік просив доччину адресу, Катерина відмовлялася її говорити. Постійно придумувала якусь брехню або напряму просила батька відчепитися від неї та не лізти в її життя.
Катерина закінчила навчання, переїхала ще далі та змінила номер. Своєму чоловіку нічого не говорила про батька. На весілля його не покликала. Про народження внуків батько теж нічого не знав. Жив тихенько в своїй квартирі та складав гроші донечці на просторе житло.
Чоловік сумував за своєю дитиною. На всіх стінах висіли її фото та шкільні нагороди. Всім друзям розповідав, яка в нього розумна та талановита дитина. Чоловік пишався своєю Катенькою.
Як він умудрився померти, досі не знаю? На здоров’я не жалівся, працював, часто бачила чоловіка в дворі. Здавалося, йому ще жити та жити. Я думаю, він помер від горя. Донька не приїжджала. Забула рідного батька.
Катерина не з’явилась на похорон, адже вона про нього не знала. Дівчина приїхала забирати батькову квартиру та гроші. На могилу не хотіла йти. Довго вмовляла її. Нарешті, Катерина погодилась.
Дівчина поводилась жахливо. Не захотіла підходити до могили. Сказала, це місце викликає в неї огиду. Я вирішила порушити багаторічну мовчанку і розповісти дівчині, чому її батько ходив весь в опіках.
Ми пішли до мене пити чай. Катерина фиркала. Постійно повторювала про брак часу, але я твердо вирішила розповісти всю правду.
Коли дівчина була мала, батько завіз її до бабусі. Жінка щось варила, зняла величезну каструлю окропу з плити і поставила на стіл. Катерина гралася, бігала по хаті, бешкетувала. Дорослі говорили про своє. Вони дивились за дитиною, втратили її з поля зору на хвилинку-дві. Батько пішов шукати дитину. Катерина стояла на кухні і тягла скатертину зі столу разом з каструлею кропу. Чоловік вчасно зреагував. Дитина залишилась цілою, а він ні. Отримав травми на все життя. Пробув в лікарні півроку. Після лікування, його чекала реабілітація та нові умови життя. Він ніколи не звинувачував донечку, бо вважав себе винним. Недоглядів.
Чоловік заборонив розповідати дитині цю історію. Катерина спочатку пам’ятала все, але, з часом, забула. Напевно, її мозок вирішив, таким чином, вберегти дитину від душевних мук.
Виходить, дівчина усе життя ненавиділа власного батька за те, що він урятував їй життя. Почувши мою розповідь, Катерина заплакала. Вона не могла повірити. Батько віддав за неї здоров’я та ніколи не картав цим дитину. Може зараз дівчина відпустить всі надумані образи та полюбить свого батька так, як він її. Тільки сказати «я тебе люблю» не зможе. Батько в кращому світі. Його більше не хвилюють земні турботи. А дівчина тут. Жива, здорова. Їй усе життя носити тягар провини.
Заспокоївшись, Катерина набрала чоловіка. Вона повідомила про своє затримання. Хотіла побути на батьковій могилі та вибачитися перед ним.
— Він тебе давно пробачив, люба моя. — Сказала я. — Зосередься на своєму житті, але про батька не забувай. Йому було б приємно.
Дівчина знову заплакала.
