Андрій, якого я завжди вважав бабієм, виявився чоловіком, з глибоким мисленням та чистими думками. Ось так само воно й з красою..

В мене є друг дитинства Андрій. Хлопець привабливий, спортсмен, та й в роботі він успішний. Жінки за ним упадають пачками, а він, з усіх самих красивих вибере таку, що і в голодуху не дуже хотілось, би взяти. Вибачте за афоризми. І от що саме цікаве, він візьме її під крило, облагородить, так сказати, а вона круть хвостом, та й покинула його. Він, бідолаха, ще пів року потім в себе приходить. Не вчиться на своїх помилках, та повторює все по кругу.

Якось ми сиділи випивали, після чергового його розставання, я вирішив запитати, з чим пов’язаний такий його вибір. Звісно, трішки не тактовно, але ми обоє розуміли, що це питання назрівало вже дуже давно.

Знаєте, мене дуже здивувала його відповідь. Навіть більше. Вона змусила мене передивитись свої життєві принципи. Він сказав, що зовнішня краса, для нього нічого не варта. Зазвичай, за красивою зовнішністю немає нічого. Дуже рідко дівчата можуть поєднувати Крассу зовнішності, розум, та гарну душу. Наприклад йому ще жодного разу не траплялась. А ось взяти, наприклад, Надію, з якою він тільки но розбігся. Лице вона мала симпатичне, от тільки тіло запустила. Комплексів через це було ціла купа. Коли я почав їй пояснювати, що її тіло красиве, по своєму, але красиве, вона почала квітнути. Душа в неї була, ніби дитяча.Вона хвилювалась навіть за комара, якого прихлопнула на своїй руці. Вона прекрасна людина. Я можу сміло це сказати за всіх дівчат, з якими зустрічався. Як тільки вони починають змінюватись зовнішньо, незмінно завжди це кличе і внутрішні зміни. Як ти розумієш, не в кращу сторону. Вони стають пустими. Інтереси починають заокруглюватись навколо косметики, правильного харчування та фоточок в соціальні мережі. Бєєє…

Одна тільки Надя поводила себе так само, від самого нашого знайомства. І знаєш що? Мене це злякало. Це несе за собою подальші кроки до серйозних відносин. Зараз я сиджу, й думаю, що більш за все втратив ту людину, яку давно шукав. Власне, а чому я сиджу…

Андрій підхопився, та побіг миритись до Надії. А я далі сидів у своїх роздумах. Все ж, він мав рацію. Зовнішня краса не гарантує гарну душу. Та тим паче краса поняття відносне. Для кожного вона своя. Стандарти краси всіх змушують думати, що одне це красиво, а інше огидно. Це породжує купу комплексів, та попит на психологів. Трагічно, але це правда. Аж дивно. Андрій, якого я завжди вважав бабієм, виявився чоловіком, з глибоким мисленням та чистими думками. Ось так само воно й з красою…

Оцініть статтю
Джерело
Андрій, якого я завжди вважав бабієм, виявився чоловіком, з глибоким мисленням та чистими думками. Ось так само воно й з красою..