Наші пригоди почалися, коли ми вимушені були змінити місце проживання і перебратися до нового міста. Зустріли нас сусіди, які виявили особливий інтерес до нашої родини. Здавалось, що їх незвичайно зацікавив зовнішній вигляд моєї дружини, яка, на їхню думку, виглядала надто молодо і була схожа на підлітка. Я з великою бородою виглядав як її тато.
Сусіди часто спостерігали за нами зі своїх вікон, обговорюючи наш зовнішній вигляд і між собою обмінюючись думками. Мене це трохи обурювало, що наш зовнішній вигляд викликав аж таке зацікавлення. Навіть почав відчувати дискомфорт через надмір уваги до наших персон, коли зрозумів, що сусіди сприймають нашу сім’ю з певними упередженнями.
Одного разу, після зустрічі з сусідами у під’їзді, ми дізналися, що вони не схвалюють нашу різницю у віці. Так і сказали нам прямо у вічі:
— А вам не соромно з такою молоденькою водитися? Ви їй годитеся за батька!
-Старі кобелі завжди шукають молоденьких с…ок, — хихикнула ще одна теперішня сусідка.
Ну це вже було через край! І я з притиском запитав:
-У вас що власного життя немає? Чого ви сунете носа в чуже життя? Ідіть займіться справою. У волонтерському центрі потрібні руки для плетіння сіток!
Сусіди вмовкли і сховалися як щурі у власних квартирах.
Так, я знав, що моя дружина виглядає надто юно. Їй давали 16 років, бо тендітна і мініатюрна. Власне за те я її кохав. Була в’юнка і проворна. Швидко справлялася з будь-якою справою. І до того ще й завжди усміхнена. Ця усмішка її симпатичне личко робила майже дитячим. Може, тому її сприймає оточення за дитину.
Тоді як я був трохи огрядним на свій вік. Але це були гани, а не результат переїдання. А ще останнім часом відростив собі бороду., яка додавала мені статечності і, мабуть, десяток років. Проте це мене мало хвилювало, бо насправді між нами різниця всього п’ять років. А ще між нами панує кохання. І це найважливіше. А все решту ні мене, ні мою дружину не хвилювало.
Після цього інциденту у під’їзді ми ввечері пили чай і сміялися з тієї історії.
Наступного дня моя дружина несподівано вирішила змінити свій стиль. Вона зробила собі дві косички, схожі на ті, які носять школярки, і змила макіяж, щоб нагадувати зовсім юну дівчину. Хай сусіди говорять, що захочуть! Адже це наше життя.
Ситуація, звичайно, була смішною. Водночас вона заставляла нас задуматися, як сильно зовнішність може впливати на сприйняття та взаємодію з оточенням. Важливо, що це нас більше не дратувало, а швидше смішило.
Незважаючи на те, що наші сусіди так гостро зацікавилися нашим зовнішнім виглядом, з часом нам стало зрозуміло, що людям часто не вистачає власних справ та пригод у житті, і тому вони займаються обговоренням чужого життя. Виходить, що це їх спосіб забезпечити собі розвагу та відволіктися від власних проблем.
Ми поступово стали ставитися до цього з розумінням. Замість того, щоб докладати зусиль до того, щоб задовольнити сусідські очікування та погляди, ми зосередилися на своєму щасливому сімейному житті та вирішенні наших особистих проблем.
Зрештою це допомогло нам зберегти гармонію і зосередженість, дозволяючи нам перебороти власні проблеми та зростати як індивідууми та як родина.
