Нещодавно моя дружина, Діана, народила вдруге. У нас є трирічний син, тож цього разу ми їхали в пологовий за донечкою.
На щастя, пологи пройшли легко, дружина вже не хвилювалася, тому що знала, чого очікувати. Коли дружина почула перший крик малечі, то посміхнулася так радісно, що акушерка не змогла стримати захвату: «От якби ж всі у нас так народжували!»
Мене привітали з народженням доньки і відправили додому, вручивши список, що треба принести завтра. Але коли я прийшов до дружини наступного дня, то побачив у неї в палаті аж трьох немовлят! Побачивши мої здивовані очі, Діана тихенько засміялася і розказала, у чому справа.
Вчора у відділенні патології вперше народжувала молода дівчина. На світ з’явилися дівчатка близнючки, трохи недоношені, але цілком здорові. Ту дівчину поклали в одну палату з моєю дружиною, і оскільки у неї чи не вистачало молока, чи вона не хотіла годувати грудьми, моя Діана погодилася годувати і її донечок. На щастя молока було багато, тож всі малюки були ситі та спокійні.
Ще через день я став свідком ситуації, яка вразила мене до глибини душі. До мами близнючок прийшла її матір. Жінки дуже довго про щось говорили, породілля виглядала пригніченою, іноді навіть плакала. Приходили лікарі, навіть завідувач відділення, у чомусь переконували їх, все відділення хвилювалося за новонароджених дівчаток — їх мама написала відмову, дорога лежала в дім дитини. Нікому так і не вдалося переконати дівчину не залишати своїх донечок на напризволяще, вона зібрала речі і вже до вечора поїхала з лікарні без дітей.
Діана продовжувала годувати дівчаток, а я щодня приходив відвідати їх і не міг намилуватися своєю дружиною, не міг припинити мріяти про те, як чудово було б мати велику сім’ю — син і три донечки! Одного вечора я все ж наважився поділитися своїми думками з дружиною, і виявилося, що вона сама хотіла запропонувати взяти опіку над кинутими дівчатками, бо вже так звикла до них.
Не зважаючи на те, що маленькі близнючки вже були оформлені в дім дитини, завідувач пологового пішов нам на поступки, відкликав вже готові документи і подбав, щоб нам з дружиною якомога швидше дозволили взяти опіку над дівчатами.
Ось так ми їхали в пологовий за сестричкою старшому сину, а привезли додому аж трьох! Я завжди мріяв мати щасливу велику родину, а тепер переконався, що мрії таки здійснюються.