«Їду на відпочинок няньчити нікого не збираюся!» Свекруха мене підставила, але я їй не залишилася в боргу.
У кожної родини є свої таємниці й клопоти. В одних суперечки за спадщину, в інших хтось згоряє в чарці чи зраджує, ще в інших ніяк не знайдуть спільної мови чи захоплень. У нас таких проблем не було б якби не моя свекруха. Я довго намагалася налагодити з нею стосунки, та не вийшло.
Я розумію: звязок між батьками й дітьми особливий. Але коли 37-річний чоловік мамин синочок, то вже занадто! Мій чоловік і свекруха постійно шепочуться, ховають щось від мене, щось там обговорюють за моєю спиною. Більше того, я відчувала, що свекрусі наш син, її внук, зовсім не до серця.
Одного разу сталася така історія. Кожного літа наш синочок майже всі канікули проводить у моїх батьків на дачі під Полтавою. А свекруха навіть на тиждень не може забрати його до себе в село. Але цього літа все пішло шкереберть: через епідемію моя мама не змогла взяти відпустку, бо працює лікарем. Батькові здоровя блокує займатися онуком одному. Я знов-таки, з роботи не вирвусь. Єдина надія залишалася на свекруху. Ми з нею домовилися ще за місяць.
А за тиждень до домовленої дати дзвонить до мене:
Я виграла путівку до Карпат, вирушаю сама вирішуй, що з дитиною.
У мене очі на лоба полізли. Слів не було, просто кинула слухавку. Усі варіанти зникли миттєво. Свекруха зібралася іхати у відпустку, про онука й не подумала. Потім зясувалося: ніяку путівку вона не вигравала, сама собі купила, добре знаючи мала забрати нашого хлопчика.
Перед відїздом попросила чоловіка:
Дивися за теплицею та грядками, поливай усе, поки мене не буде.
Чоловік завантажений по самі вуха, всі клопоти впали на мене. Але на цей раз я лишилася непохитна:
Ти мене підставила й обдурила. Я тобі нічого не винна. Відпочивай, як сама хотіла. Як завянуть твої огірки й помідори твоя справа.
Свекруха, звісно, розлютилася, але поїздки не скасувала. А я тепер он уже по всьому місту шукаю для сина шкільний табір або гурток треба кудись його прилаштувати
Чи правильно я вчинила?
